Розібратись в причинах тих чи інших відчуттів, ато й власних дій буває непросто.І часто саме повторювані ситуації, такі, як заборони собі щось купити/відпочити/обрати себе/сказати ні тощо, говорять про те, що це не просто ваша невпевненість чи щось таке.Тут має місце трансгенераційна травма, або травма поколінь.Не лякайтесь, це не смертельно!

Річ у тім, що попередні покоління формували свої реакції й поведінку в тих умовах, в яких їм довелось виживати. А потім передавали ці свої сформовані патерни, як норму життя наступним поколінням. Діти, як губка всмоктують не лише те, що їм говорять, але й те, як важливі дорослі самі обходяться з собою і своїм життям.Це все формує стійкі нейронні зв’язки, які людина сприймає як норму. І лише в нашого покоління вже є знання, що те, як виживали наші батьки і їх пращури — це не норма, а скоріше, єдиний можливий спосіб вижити.І ми, як результат того, що наш рід вижив, вже маючи знання, можемо, нарешті, роздивитись, що було ресурсного, а що травматичного, і навчитись обирати для себе те, що буде дієво зараз, а не так, як бабуся сказала.І це можливість дійсно щось змінити фундаментально у своєму житті.